Можна займатися сексом під час місячних?

Секс під час менструації

• Чи можна займатися сексом під час менструації?  (Це питання хвилює багатьох, причому не тільки самих дівчат, а й чоловіків.)
•  А можна одягнути нову шикарну сукню і піти готувати обід для всієї родини?
•  А можна одягнути свої найкрасивіші туфлі на шпильці і піти грати в футбол?
• А можна улюбленою футболкою витерти бруд?

Відповідь очевидна – так. Питання – чи варто? Давайте розглянемо.

Коли йдуть місячні матка звільняється від ендометрію, який очікував імплантації заплідненого яйця. Цей ендометрій розрісся як перина і чекав. І тут не сталося. Вагітність не наступила, ця перина не потрібна і відбувається старіння. Потрібно від неї звільнитися. Такі тканини всередині матки дуже особливі тканини, вони не присутні ніде більше в організмі. Щомісяця ендометрій відторгається, матка очищається, а рубець не утворюється. І це унікально. Разом з місячними виділеннями з матки виходять стовбурові клітини, тобто ті клітини, які дають початок новим. Напевно ви вже чули цей термін, наприклад, в косметології.

Ризики сексу під час менструації

Щоб зрозуміти які ризики сексу під час менструації, треба знати які процеси проходять в жіночому організмі. Якщо стволові клітини не вийдуть назовні, а потраплять в зовсім невідповідні для них місця, наприклад, в черевну порожнину, там, де кишечник, сечоводи, шлунок. Що буде?  Вони будуть там себе вести як клітини в матці, а значить стануть підкорятися ритмам жіночого організму, наростати і відторгатися (менструюювати).  Як клітини матки можуть потрапити в черевну порожнину? Через фаллопієві труби або придатки. Придатки (труби) мають вихід в черевну порожнину. Якщо під час місячних стиснути матку з боку піхви, то вміст матки, стовбурові клітини можуть потрапити всередину тіла і осісти на будь-якому органі черевної порожнини: на кишечнику, на нирці, на сечоводі, де завгодно. А далі вони, як і в матці, будуть там розростатися і менструювати, що внаслідок буде викликати хронічну тазову біль. Такий стан називається ендометріоз.

Що таке Ендометріоз?

Ендометріоз – хвороба, яка є однією з найбільш частих захворювань жіночої репродуктивної системи. З цієї ж причини під час менструації краще не займатися спортом в перевернутих позах, коли таз знаходиться вище голови. Якщо у жінки рясні виділення або турбують болі в нижній частині живота, то не варто займатися любов’ю. Найкраще заняття сексом відбувається в ресурсному стані і з коханою людиною.

Чи можна завагітніти під час місячних?

Завагітніти під час місячних – це теж не виключено і може статися при не захищеному статевому акті. Бережіть себе, думайте про кожен крок наперед.  Наше здоров’я величезна цінність і не варто нехтувати ним. Під час місячних краще вдавайтеся до орального сексу або займайтеся класичним, коли крові вже практично немає.

Небезпека сексу під час місячних

Класичний секс під час місячних?  Подумайте. Ваше тіло, тільки ваше.  Любіть його не менше, ніж нове плаття або туфлі. Небезпека сексу під час місячних є. Менструальна кров може так само містити небезпечні віруси та інфекції. У перші дні категорично не займайтеся любов’ю, це стрес для організму жінки, що може привести до посиленої менструальної кровотечі. Існує багато інших варіантів отримання сексуального задоволення. Здоров’я і радості вам на довгі роки!

История компании “Синтез” – собственника ТМ “BNB – білизна…

Вибачте цей текст доступний тільки в “Русский”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

«Привезли чемодан тестов на беременность, а врачи посмеялись». Как друзья более 20 лет строят бизнес на товарах для женщин.

Создать с нуля рынок тестов на беременность, увеличить товарооборот в 1000 раз и из «домашней» фирмы вырасти до международной компании со штатом в 50 человек? Совладелица компании по производству и дистрибьюции товаров медицинского назначения «СИНТЕZ» Ирина Корниловская рассказала «Про бизнес» о том, как раз за разом выводить на рынок принципиально новые продукты и добиваться доверия покупателей.

«Были преподавателями, а станете торгашами!»: как мы ушли из науки в бизнес

— В 1990-е годы я была аспиранткой Днепропетровской медицинской академии. Мой муж Михаил Долженко преподавал иммунологию в Днепропетровском государственном университете. Зарплата доцента едва дотягивала до $ 15. Этих денег нам хватало только на то, чтобы хоть как-то выживать. Мы были работниками науки и понимали, что в ближайшие годы в Украине в этой сфере зарабатывать больше вряд ли удастся.

Решили стать предпринимателями — тогда, в 90-е, это было почти крамольной мыслью. Нам все знакомые говорили: «Куда вы лезете? Сейчас вы преподаватели, а станете торгашами!» Но мы были уверены, что сможем работать так, чтобы не поступаться идеалами и принципами.

Михаилу пришла мысль начать продавать в Украине тесты на беременность. Идею почерпнули из зарубежных научных журналов. Как оказалось, уже тогда тесты активно использовали во всем мире, но не у нас. Мы загорелись привезти их в Украину — верили, что товар будет востребован. Михаил потратил много времени, предлагая свою идею состоявшимся бизнесменам. Но в те времена шальные деньги зарабатывались на металле, и новый товар никого не интересовал.

На закупку первой партии тестов в количестве 2000 штук нужно было минимум $ 1000. Баснословная сумма на те времена!

Нам повезло. Михаил обратился к своему студенческому другу, с которым мы проучились 5 лет в одной группе. На тот момент у Сергей Султанова уже была своя фирма. Друзья посоветовались и решили рисковать. Сергею, который сейчас является совладельцем компании «СИНТЕZ», удалось у знакомого коммерсанта занять деньги под 10% в месяц.

Чтобы договориться о закупке первой партии тестов, мы написали письма компаниям-производителям. Их список составили на основе информации в журнале, который раз в месяц приходил к мужу на работу. Связались с компаниями из Китая, Канады, США и Франции.

Что удивительно, нам ответили все! Рынок Украины западным странам был непонятен совершенно, но при этом очень интересен — все-таки 40 млн человек! Все хотели как-то выйти на рынки постсоветских стран, но не знали, как это сделать.

Общение вели по факсу, что было особенно проблематично. Я работала в лаборатории, а факс был только у начальника, причем стоял у него в спальне (да, именно в спальне — как особо ценный аппарат). Американцы и канадцы отвечали, естественно, в свое рабочее время — т.е. ночью. Поэтому у него тарахтел этот факс посреди ночи, причем очень долго.

Он пришел утром и сказал: «Так, Ира, чтобы такого больше не было». Но при этом все равно принес мне «простыни» факсов, которые нам слали.Руководитель оказался человеком, который поддержал нас с мужем в стремлении стать на ноги и работать на себя. Это очень меня трогает до сих пор.

Из всех компаний мы выбрали французскую VEDALAB. Просто потому, что посчитали: это единственная точка, куда мы сможем за одолженную $ 1000 доехать, и еще что-то останется на приобретение.

Стали планировать поездку. Большая часть суммы (около $ 600) была потрачена на перелет и проживание в гостинице. Еще $ 400 ушли непосредственно на закупку товара.

Первые тесты в Украину муж привез буквально в чемодане.

Во время проверки багажа таможенники чудом пропустили груз, приняв его за пластик для исследований. Повезло, что их интересовали только шмотки и духи, с которых можно было взять налог.

Так мы из ученых стали предпринимателями. Точнее, торгашами и спекулянтами, как нас называли бывшие коллеги. Но это было не главной проблемой…

«Полосочки выглядели неубедительно»: как «учить» покупателей любить неизвестный товар

В первую очередь мы шли в лаборатории и к врачам — рассчитывали, что именно через них удастся наладить реализацию товара женщинам. Но оказалось, что тесты на беременность в Украине никому не нужны. Вернее, никто не понимал, как они работают, и потому не верил в сам продукт. Когда мы рассказывали о нем, на нас смотрели как на сумасшедших.

Женщины банально не знали о тестах на беременность. Даже врачи не верили в эти пластиковые «полосочки» — они выглядели неубедительно.

В глазах медиков мы были просто взбалмошной молодой парочкой, которая предлагала ввязаться в сомнительную авантюру.Почему мы сами верили в тесты? Потому что во время учебы и научной деятельности изучали некоторые иммунологические методы и понимали, почему тесты действительно дают результат. Мы четко представляли себе, какая глубокая и серьезная наука стоит за вот этой «полосочкой».

Но, несмотря на нашу убежденность в продукте, мы вынуждены были признать: рынок сбыта в Украине еще не был сформирован. Бизнес был на грани провала.

Сидеть сложа руки было нельзя. Мы начали ходить по аптекам и предлагать продукт фармацевтам. Просто приходили в каждую аптеку и заявляли: «Здравствуйте, а у нас для вас товар!»

И убеждать фармацевтов особенно не приходилось. Важно понимать, что речь идет о 1995−1998 годах. В аптеках был серьезный дефицит — полки пустовали. Лекарства в основном привозили из Москвы и на рынках продавали прямо с капота автомобиля.

Большинство провизоров согласились взять наши тесты на реализацию, просто чтобы продавать хоть что-то.Только вот у тестов был совсем не товарный вид. Производители паковали их по 50 штук в тубусе. А в аптеках ждали товар в индивидуальной упаковке и с инструкцией.
Мы сами придумали первый дизайн упаковки и по ночам клеили коробки для каждого теста, а днем — развозили товар по аптекам.

Конечно, нам пришлось каждого провизора подготовить. Муж как научный сотрудник получал ежемесячный журнал с рекламой медпрепаратов на английском языке. Оттуда мы и узнавали обо всех новинках на западном рынке, а также об исследованиях. Эти журналы мы приносили фармацевтам, переводили, показывали. Тогда у печатного слова был большой авторитет — провизоры верили: раз написано в журнале, значит, правда.

К слову, именно благодаря СМИ нам удалось дать толчок продажам. В 1996 году вышла статья в днепропетровской газете о тестах на беременность. Мы сослались на несколько городских аптек, где они продавались. И покупатели пошли!

Фармацевты стали первыми рекламными агентами тестов на беременность на рынке Украины.

Первую партию тестов распродали примерно за полгода. К сожалению, речи о том, чтобы заработать, не шло. Мы понимали, что пока это только стратегическое направление, рынок еще не готов. Но верили в то, что со временем тесты станут для женщин привычным расходником.

А долги нужно было отдавать — занятую $ 1000, еще и с процентами, которые успели набежать. Поэтому мы с мужем наладили контакты с Ладыжинским заводом ферментных препаратов и стали «амбассадорами» их препаратов, предлагали товары гинекологам в качестве посредников. То есть фактически мы выполняли роль дистрибьюторов и рекламных агентов.

На продаже этих препаратов мы смогли заработать достаточно, чтобы отдать долг и закупить следующую партию тестов на беременность.

«Обойти гиганта с кошельком — не получится»: как мы пережили жесточайшую конкуренцию

Еще около трех лет мы продолжали действовать по прежней схеме: ездили во Францию, закупали партию тестов и развозили по аптекам в Украине. Французы на тот момент ничем не рисковали: к ним приезжал непонятно кто, брал тесты, рассчитывался наличными и уезжал.

А в 1998 году появилось требование иметь регистрационное удостоверение для наших товаров. Мы обратились к французской компании и предложили заключить с нами контракт. Сначала пришлось съездить на профильную выставку в Москву, чтобы познакомиться с представителями компании лично. За три года наших регулярных «наездов» к ним уже появилось доверие, мы не были совсем уж посторонними. Поэтому нам дали эксклюзивные права на дистрибьюцию тестов их производства.

Осенью 1998 года мы получили регистрационное свидетельство. Стали первыми в Украине, кто зарегистрировал тесты на беременность. К счастью, за три года украинский рынок, наконец, смог адаптироваться к тестам на беременность, появился спрос.

Также мы, наконец, ушли от самостоятельного изготовления упаковок для тестов, начали заказывать их в типографиях. Сами только раскладывали тесты по коробочкам.
Отмечу, что помимо той первой $ 1000, которую мы заняли, мы больше никогда не привлекали инвесторов. Развитие бизнеса всегда было органическим. То, что зарабатывали, мы сами инвестировали, чтобы потом снова вкладывать в бизнес.

В 2002 году Михаил умер, и я заняла его место в составе соучредителей компании «СИНТЕZ».

До 2004 года мы достаточно хорошо чувствовали себя на рынке. Появилась пара конкурентов, но они тоже развивались постепенно, как и мы, всем хватало клиентуры. Но потом на рынок вышел крупный игрок из России, у которого были очень широкие финансовые возможности. Компания стремительно вошла во все аптечные сети Украины со своими товарами — тестами на беременность и презервативами.

Представители компании приходили в аптеки и буквально предлагали деньги просто за то, что на витринах будет именно их товар.Они хотели полностью захватить рынок, и благодаря финансовым возможностям им это довольно успешно удавалось. С такими конкурентами у нас не было возможности тягаться.

Мы поняли, что в сегменте тестов на беременность обойти такого гиганта с «кошельком» нам не удастся. Поэтому решили искать другие продукты, которые можно было представить на рынке. И снова это был новый товар для рынка — пессарии акушерские и маточные.

Мы нашли производителя внутриматочной контрацепции еще в 2000 году. Думали, что компания российская, но оказалось, что это просто представительство белорусской организации в Москве. Мы заключили контракт с ЗАО “Медицинское предприятие Симург” и стали официально поставлять их товар на территорию Украины. Они же производили и пессарии, уже достаточно давно.

И снова история повторилась — на тот момент никто не использовал подобные товары в акушерстве. Врачи нас слушать не хотели — мол, не дурите голову, никому это не надо. Коммуникацию с ними выстроить не получалось.

Мы решили зайти с другой стороны. Привезли в Украину палочки ламинарии — они используются для подготовки шейки матки к любым медицинским внутриматочным манипуляциям. Зарегистрировали товар в 2004 году и начали реализацию на местном рынке.

Благодаря продажам палочек ламинарии, ВМС и пессариев мы выжили в условиях жесткой конкуренции. А крупная российская компания, которая в 2004 захватила рынок тестов на беременность, проработала всего 4 года.

Оказалось, что владельцы бизнеса сознательно готовили его к будущей продаже — для этого они так агрессивно занимали рынок, «набивали себе цену». После продажи бизнеса выяснилось, что на реализацию тестов компания тратила до 140% их стоимости. То есть вместо получения прибыли они еще доплачивали аптечным сетям за реализацию товара. Главным было не удержать рынок, а показать объем продаж для того, чтобы продать бизнес.

«Пробивали стену неверия»: как выводить новые продукты на рынок

Опыт с захватом рынка конкурентом научил нас перестраховываться. Мы решили, что нужно постоянно расширять сферу интересов, дополнять свой «портфель» новыми товарами, чтобы нас было уже не так легко сбросить со счетов.

Решили привозить в Украину пессарии — устройства для поддержания внутренних органов малого таза. Для этого сотрудничали с белорусской компанией-производителем. Всего мы привезли 163 SKU силиконовых пессариев, а также различные сопутствующие товары. Акушерство — область консервативная, и пессарии свое место под солнцем получили непросто.

Чтобы пробить эту стену неверия, мы стали проводить обучающие семинары для гинекологов, рассказывая и объясняя, что такое пессарии и как они работают. Т.к. обучать самостоятельно мы не могли, нужно было приглашать опытных специалистов. Нашли специалиста — представитель компании «Симург», кандидат медицинских наук, практически прописался в Украине на несколько лет.

Также мы договорились с украинским профессором, который готов был проводить для коллег-врачей симуляционные мастер-классы. Он проводил обучение и выдавал акушерам-гинекологам сертификаты, а мы сразу рассказывали о пессариях и оставляли свои предложения для закупок.

Стали участвовать в профильных медицинских выставках и мероприятиях, а потом и в конференциях о женском здоровье и материнстве. В подобных ивентах участвовали регулярно — буквально каждую неделю весной и осенью и чуть реже зимой и летом.
Благодаря такой постоянной работе на стыке обучения и маркетинга с 2004 года мы продали более 80 000 акушерских пессариев в Украине.

На этом мы не остановились — стали искать другие продукты, которых в Украине раньше представлено не было. Привезли силиконовые пластыри от шрамов и рубцов.

А в последние несколько лет развиваем продажи физиологического менструального белья (для дополнительной защиты в период цикла), а также вагинальных тренажеров.

Мы хотели наладить продажи белья через врачей — по уже проверенным каналам. Но оказалось, что такая ниша им неинтересна. Поэтому мы работаем в сегменте B2C, реализуем товар через сайт. Но пока проект с бельем — низкомаржинальный, хоть мы и рассчитываем, что он разовьется в будущем.

Вагинальные тренажеры мы продвигаем на украинском рынке уже 6 лет. Поначалу их, уже по традиции, не воспринимали всерьез, врачи хихикали и отмахивались. Но сейчас уже гораздо больше обсуждается тема женского и сексуального здоровья, интерес к тренажерам растет.

Развивались и сами тренажеры — теперь есть варианты с биологической обратной связью. Женщина может видеть, например, на экране смартфона, как работают ее мышцы. С помощью мышечных сокращений можно даже проходить игры!

Мы заключили контракт с французским производителем таких тренажеров. Адаптировали их программное обеспечение, сайт на украинский язык, и сейчас товар реализуем.

«Работников было двое, но они хотя бы получали зарплату»: как росла компания

За 25 лет многое изменилось. Сначала офисом компании служила гостиная нашего дома. Изначально у нас были две точки на карте Украины для компании «СИНТЕZ»: юрлицо зарегистрировано в городе Ладыжин Винницкой области, где жил и работал Сергей Султанов, и Днепропетровск, где жили и работали мы с мужем.

Трансформация в серьезную и большую компанию происходила постепенно. Сначала у нас было всего 2 наемных сотрудника: менеджер по продажам и бухгалтер. Зато они хотя бы получали зарплаты…

А мы с мужем и партнером все, что зарабатывали, вкладывали в развитие бизнеса. Только через 5 лет ежедневных усилий и вложений мы позволили себе семьями поехать на море отдохнуть. Оно оказалось так близко — всего ночь поездом. А по ощущениям было так же далеко, как Луна.

Потом мы позволили себе открыть отдельные офисы в обоих городах. В Ладыжине наш главный офис — там работают менеджеры по продажам на регион Западной Украины, юридическая служба, бухгалтерия и директор. В Днепропетровске у нас основной склад и производство.

Затем появились представительства в Киеве и Одессе. Мы постепенно набирали персонал, на сегодня у нас уже более 50 сотрудников. С нами оставались те, кто разделял наши ценности, как бы это пафосно ни звучало. У нас есть сотрудницы, которые работают уже около 20 лет. Они росли с нами вместе.

А в 2016 году было принято решение заниматься непосредственно производством (не только импортом) тестов для определения беременности. Нашли помещение, сделали ремонт, привели его в соответствие с требованиями ISO 13 485 и теперь сами производим товар.

«Не идут к врачам, тихо страдают дома»: почему не все медкомпании растут в пандемию

Несмотря на то что компании, которые реализуют медицинские товары, в 2020 ощутили заметный рост продаж по большинству направлений, есть и тревожные тенденции.

Например, почти все наши товары предназначены для женского здоровья. По статистике, в 2014 году в Украине было около 500 тысяч родов, а в 2020 году — около 300 тысяч родов. А в пессариях при этом нуждается около 2% от количества рожениц. То есть рынок сократился в разы!

Также в 2020 и 2021 почти не проводят плановых операций. В женские консультации обращаются в основном с экстренными ситуациями. Пожилые женщины не посещают врачей, тихо страдают дома. Поэтому у нас, например, в прошлом году в период локдауна было падение продаж на 50%. Когда мы к концу года выползли в маленький плюс за счет продаж других продуктов (антисептики, маски, халаты), мы радовались.

Чтобы поддерживать продажи пессариев и внутриматочной контрацепции в период пандемии, мы постоянно контактируем с врачами — обзваниваем, пишем в мессенджеры, ведем удаленную коммуникацию, чтобы предлагать товары в первую очередь им. Сейчас многие люди чувствуют дефицит общения, поэтому контакт устанавливается достаточно просто.

Также мы заключили контракты с производителями одноразовой одежды и добавили ее в свой перечень товаров — в пандемию это было актуально. Пандемия внесла свои коррективы. Например, те, кто шил шубы, стали производить высококачественные защитные комбинезоны, которые соответствуют всем техническим характеристикам.

Мы делились своими знаниями по регистрации медизделий, по сертификации согласно ISO13485, получении декларации соответствия. Наша компания «СИНТЕZ» прошла этот путь в 2018 году.

«Провели стратсессию и смеялись»: планы на 2021 год

За 25 лет наша компания вывела на рынок 7 видов новых товаров. Наш товарооборот вырос в 1000 раз, мы обеспечиваем тестами на беременность крупнейшие аптечные сети Украины. Компания из семейного подряда превратилась в международную организацию со штатом в 50 человек. Ежегодный прирост продаж сохраняется на уровне 30% (кроме 2020 года, прирост был на уровне 20%).

Мы работаем с крупными производителями из Европы и стран СНГ. Свои товары реализуем не только на территории Украины, но и в Беларуси, России, Казахстане, а также в Эстонии.

Конечно, компания планирует развиваться в дальнейшем — расширять линейку товаров, возможно, выводить очередные новинки на рынок. Но недавно мы проводили стратегическую сессию и страшно смеялись. Если раньше мы резонно планировали свое развитие на ближайшие пять лет, то сейчас хоть бы на год как-то сориентироваться! Пока мы хотим восстановить наш стабильный уровень роста продаж — до плюс 30%. Для этого рассчитываем в 2021 году увеличить продажи белья в два раза.

Как развивать продажи «новых» для рынка продуктов

Скажу сразу, что у нас никогда не было осознанной цели выводить на рынок новые продукты. Но так складывалось само собой.

Конечно, повлияло наше биохимическое образование — мы сами понимали продукты, которые предлагали. И после обучения в университете образование ведь не прекратилось — на протяжении всей жизни мы интересуемся научными и медицинскими исследованиями, узнаем о прорывах. И возникает естественное желание как можно скорее открыть эти передовые разработки для нашего рынка.

Продвижение и продажи новых для рынка продуктов — это сложный и тернистый путь. Это не приносит больших денег и требует постоянной работы по «пробиванию» стереотипов у потребителей. На это требуются годы! Нашей компании 25 лет, но каждому из наших продуктов потребовалось по несколько лет, чтобы укрепиться на рынке и получить «принятие» от покупателей.

Но если уж предприниматель или компания встает на этот путь, то вот несколько рекомендаций:

1. Верьте в свой продукт. Станьте его фанатом. Это главное, что требуется от предпринимателя — досконально изучить продукт, который он собирается вывести на рынок. А потом — проникнуться им и поверить в то, что он действительно нужен людям. Только если есть такая убежденность, можно начинать работу с «новинкой».

2. Работайте с проверенными контрагентами. Мы всегда анализируем, какие предложения производителей доступны, и из них выбираем наиболее подходящие для нашего рынка.

Соберите и проанализируйте всю доступную информацию о производителях. Если появились вопросы — не стесняйтесь их задать. Попытайтесь договориться об эксклюзивных правах на дистрибьюцию. Обычно производителям интересно выходить на рынки новых стран, пусть и через посредников, поэтому у вас есть возможность настаивать на более выгодных условиях, ведь вы — первопроходец и берете на себя риски.

3. Не распыляйтесь на конкурентов. Они неизбежно придут, когда продукт хоть немного станет востребован на рынке. И вам может быть обидно — ведь они приходят, грубо говоря, на все «готовенькое». Но нет смысла тратить время и нервы на выяснение отношений и попытки доказать, что вы были на рынке первыми.

Это как злиться на того, у кого автомобиль дороже. Расстроиться вы, конечно, можете, но чем это поможет?Продолжайте работать и совершенствовать продукт и сервис. Если конкурент намного мощнее и выстоять у вас не получается, ищите другие направления и продукты, которые помогут вам развиваться и расти — дифференцируйтесь.

4. Вкладывайте в «воспитание» покупателей. С новым продуктом людей долго придется знакомить, формировать к нему доверие. Поэтому нужно понимать, что на начальном этапе придется много тратить — денег, времени и сил — на то, чтобы информировать потенциальных покупателей о своем продукте, обучать с ним обращаться, рассказывать, почему продукт нужен и важен:

• Посещайте профильные конференции, выставки и другие мероприятия, представляйте продукцию как другим игрокам на рынке, так и рядовым посетителям
• Проводите обучения и мастер-классы, если ваш продукт требует экспертности в обращении
• Заведите страницы и аккаунты во всех соцсетях и мессенджерах, ведите активную коммуникацию с аудиторией, оперативно и терпеливо отвечайте на любые вопросы (для этих целей можно составить простые скрипты)
• Работайте с медиа, СМИ и блогерами — через них популяризируйте новинку на рынке. Не всегда на это нужны деньги, часто медиаресурсам самим интересно рассказывать о новинках, т.к. это инфоповод
• Заручитесь поддержкой амбассадоров бренда/продукта — привлекайте инфлюенсеров, экспертов, профессионалов в области, к которой относится продукт
• Используйте опыт зарубежных коллег, если товар уже вышел на рынках других стран. Перенимайте успешный опыт и не тратьте время на провальные инициативы. Но всегда учитывайте менталитет и национальные особенности своего рынка.

5. Когда продукт начинают «принимать» на рынке и покупать, работайте над поставками сопутствующих товаров, дополнительных и смежных продуктов. Расширяйте линейку товаров, настраивайте допродажи — так вы повысите маржинальность и сможете быстрее выйти на окупаемость.

6. Разумно привлекайте инвестиции. Мы сами всегда этого избегали — по молодости опасались быть кому-то должными. У нас получилось расти органически, не привлекая денег из других источников. Но если заручиться поддержкой инвестора и «согласовать» взаимовыгодные условия, это только поспособствует скорейшему росту бизнеса.

7. И никогда не отчаивайтесь. Выход нового товара на рынок — это продолжительный процесс, требующий терпения. Запаситесь им! И работайте постоянно — только так пробиваются стены.

Міфи про засоби інтимної гігієни

Мало хто дійсно радиться зі своїм гінекологом про те, як потрібно дотримуватися особистої гігієни. Тема важлива, про це потрібно знати всім!

Ми звикли вірити рекламам і не замислюємося про те, що не все, що показують і розповідають в рекламі правда і справді дає лише користь.

Щоденні прокладки

Засоби особистої гігієни, якими можна користуватися кожен день. У рекламі кажуть, що прокладки на кожен день дихають, зберігають чистоту і свіжість протягом дня і ніякої шкоди не приносять.

Але щоденні прокладки не пропускають повітря, внаслідок чого утворюється “парниковий ефект” і сприятливе середовище для бактерій.

Тому важливо міняти щоденні прокладки кожні 2-3 години і використовувати їх, тільки коли це дійсно необхідно.

Чим підмиватися? Водою, милом або гелем для душу?

Раніше жінки підмивалися водою з господарським або звичайним милом.

Зараз в магазинах є безліч засобів для інтимної гігієни. Використання просто звичайної проточної води недостатньо.

Мило і гель для тіла мають лужне середовище – вона порушує мікрофлору і створює сприятливі умови для розмноження бактерій.

Краще використовувати спеціальні гелі для інтимної гігієни, в яких особливий склад підтримує нормальний рівень кислотності і м’яко видаляє забруднення.

Які трусики вибрати на кожен день – бавовна або мереживо?

Трусики з мереживом, звичайно, виглядають привабливо і їх хочеться носити кожен день. Але синтетичні волокна матеріалу можуть натирати, викликаючи подразнення або алергічну реакцію.

Бавовняні трусики приємні до тіла, вони пропускають повітря, не викликають алергію, в них зручніше і безпечніше.

Користуйтеся бавовняними трусиками в повсякденному житті, а для особливих випадків вибирайте елегантне красиву білизну.

Щоденні прокладки “за” та “проти”

У чому користь і шкода щоденних прокладок?

Вони вбирають вагінальний секрет і запахи, захищають нижню білизну і одяг від забруднення, допомагають зберігати чистоту, відчуття свіжості і комфорту в області статевих органів протягом усього дня.

Щоденні виділення – це нормальний здоровий процес, який захищає від попадання в організм різних інфекцій.

Причиною вагінальних виділень може бути природна зміна рівня естрогену. Коли рівень високий, естроген стимулює шийку матки до вироблення секрету (слизу), і з піхви може виділятися невелика кількість слизу.

Слиз, що продукуються секреторними залозами, потрібен для утворення здорової мікрофлори всередині піхви. Основну частину мікрофлори піхви складають молочнокислі бактерії. Вони підтримують кисле середовище в піхві, що є згубним для патологічних мікробів.

За деякими даними більше 60% жінок використовують щоденні прокладки кожен день.

Щоденна прокладка відносно безпечна тільки за умови, що вона використовується не довше 2-3 годин. По закінченні цього проміжку часу на ній починають розмножуватися різні хвороботворні мікроорганізми. Якщо прокладку не змінювати протягом цілого дня, у жінки може розвинутися кандидоз або вагіноз.

За твердженням лікарів гінекологів, здорова жінка не потребує щоденного використання щоденних прокладок.

Коли особливо можуть знадобиться щоденні прокладки?

• Середина циклу (овуляція), коли з шийки матки виходить слиз.
• У другій половині циклу перед початком менструації, коли домінує «секреторний» гормон – прогестерон.
• В останні дні місячних, коли обсяг виділеної крові стає мінімальним і можна відмовитися від використання тампонів і звичайних підкладок.
• У період лікування вагінальними свічками, таблетками, кремами.
• При фарбує кров’яних виділеннях з піхви, викликаних різними причинами.

Можлива шкода від щоденних прокладок: – “парниковий” ефект, не всі щоденні прокладки однакові. Неякісний продукт, порушує повітрообмін в області геніталій.

Алергічні реакції. Ніхто не застрахований від них. Компоненти гігієнічного засобу можуть спровокувати реакцію непереносимості з тією ж імовірністю, що і харчові продукти.

ДОКЛІНІЧНІ ВИПРОБУВАННЯ БІЛИЗНИ BNB

ДОКЛІНІЧНІ ВИПРОБУВАННЯ БІЛИЗНИ BNB

«BNB – це єдині в Україні захисні трусики від протікань, які безпечні для жінок і пройшли випробування, що підтверджують це!» – говоримо ми. За нашими словами стоїть технічна документація з доклінічними і клінічними дослідженнями білизни BNB.

Звучить складно? Так і є!

У вересні 2018 року ми звернулися в Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України з проханням провести доклінічні випробування медичного виробу «Фізіологічний білизна BNB».

Період проведення доклінічних випробувань зайняв більше місяця – з 20.09.2018 по 29.10.2018г.

Доклінічні випробування включали в себе кілька різних методів тестування товару:

1. Органолептичні дослідження – метод визначення показників якості продукції на основі аналізу сприйняття органів почуттів: зору, нюху, слуху, дотику, смаку.

ВИСНОВКИ: досліджувані зразки запаху не мають, водні екстракти були прозорі, без каламуті, осаду, забарвлення, запах і присмак водних екстрактів становив 0 балів.

2. Санітарно-хімічні дослідження – метод визначення показників якості продукції на основі аналізу складу рідини, в якій був витриманий зразок.

Умови проведення досліджень: зразки продукції поміщали в скляні флакони. Розчинник для екстрагування – дистильована вода, відношення маси зразків (Р) до об’єму води (V) як 1г: 10 см в кубі, температура води 37 градусів за Цельсієм. Екстракти витримували в термостаті при температурі 37 градусів за Цельсієм протягом 24 годин.

ВИСНОВКИ: Рівень міграції шкідливих хімічних речовин у воду з зразків не перевищували гігієнічних регламентів в рамках чутливості аналітичних методів. За санітарно-хімічними показниками досліджувані зразки відповідають вимогам ДСТУ EN ISO 10993-13 діє до: 2015 «Біологічне оцінювання медичних виробів. Частина 13. Якісний та кількісний аналіз продуктів деградації полімерних медичних виробів », ДСанПіН 3.3-182-2012« Матеріали і вироби текстильні, шкіряні, хутряні. Основні гігієнічні вимоги », Методичні вказівки по санітарно-гігієнічній оцінці гумових і латексних виробів медичного призначення, М., 1988 р.

3. Експрес-метод визначення цитотоксичності in vitro на клітинному тест-об’єкті відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 10993-5: 2015 року, «Методики визначення токсичної дії витяжок з матеріалів і виробів на статевих клітинах великої рогатої худоби», М., 1987 р. Згідно з цією методикою в водний розчин додають сперматозоїди великої рогатої худоби, в звичайних умовах термін життя яких до 4 годин. Якщо в такий водний розчин помістити матеріал, що містить токсичні речовини, то сперматозоїди гинуть протягом 30 хвилин.

ВИСНОВКИ: водні екстракти з зразків нетоксичні, значення індексу цитотоксичності in vitro не виходить за межі допустимого критерію. За показником цитотоксичности відповідають вимогам ДСТУ EN ISO 10993-5 діє до: 2015 «Біологічне оцінювання медичних виробів. Частина 5. Випробування на цитотоксичність in vitro ».

Доклінічні випробування також показали, що досліджувані зразки не викликають роздратування шкіри і сенсабілізаціі. За показником дратівної дії зразки відповідають вимогам ДСТУ ISO 10993-10: 2004 «Біологічне оцінювання медичних виробів. Частина 10. Дослідження на роздратування і сенсібілітацію».

Медичні вироби (трусики BNB) безпечні для використання як медичні вироби, призначені для застосування в якості жіночої білизни, яка використовується при:

• менструальних виділеннях;

• нетриманні сечі і калу;

• післяопераційних виділеннях;

• післяпологових лохіях;

• виділеннях під час лікування вагінальними супозиторіями;

• синдромі гіперактивного сечового міхура;

• недостатності анального сфінктера;

• використанні песаріїв;

• при пролапсі геніталій і в акушерстві при ІЦН (при надмірних виділеннях).

ЗАХИСНІ ТРУСИКИ BNB – ЦЕ ЯКІСНА ПЕРЕВІРЕНА БІЛИЗНА, БЕЗПЕЧНА ДЛЯ ВАС І ВАШИХ БЛИЗЬКИХ!

Водянисті виділення – норма або патологія?

Водянисті виділення з піхви зазвичай представляють собою прозору або напівпрозору рідину.
⠀
Залози всередині піхви і шийки матки створюють виділення з піхви, щоб забрати омертвілі клітини і бактерії.
⠀
Здорові, нормальні виділення захищають вагінальні і сечові шляхи від інфекцій і змащують піхву.
⠀
Водянисті виділення з піхви часто виникають під час:
⠀
- овуляції;
⠀
- вправ;
⠀
- сексуального збудження.
⠀
Якщо ваші виділення супроводжуються сверблячкою, болем, будь-якою формою дискомфорту або висипом, вам слід проконсультуватися з лікарем, щоб виключити будь-яку інфекцію.

Ділимося корисними порадами, як уникнути інфекцій і зберегти здоров’я піхви і виділень:

• носіть дихаючий одяг і нижню білизну з натуральних тканин;
• часто міняйте нижню білизну;
• витирайте піхву спереду назад, щоб уникнути забруднення.

Про кохання

Карантин закінчується, життя триває.

Почуття людей течуть великою рікою, то через бурні пороги, то через тихі заводі.
Любов  – це заводь чи стрімкий потік? Це прагнення чи подолання?
У всіх по-різному. Сплеск почуттів, відчутів, розумінь та легкої розгубленності.

Ми працюємо саме в той сфері, де любов – це творча сила, що дає початок новому.

Ми запрошуємо Вас до обговорення, роздумів, можливо, навіть до заперечення.

Дякуємо за натхнення Igor Stepanov
За чуттєві фотографії Artem Dolzhenko
За сучасний, лаконічний дизайн на наповнення Veronica Raizin

Секрет жіночого здоров’я

Що є стимулом для жінки, щоб стежити за собою?

Увага чоловіків? Порівняння себе з іншими жінками? Самовідчуття себе, як красивої, доглянутої, активної і задоволеної життям?

Який би коктейль з усього цього не був відповіддю, існують ті, які стежать за собою, і ті, які не стежать.

Отже, цей текст для тих, хто стежить за своєю зовнішністю, здоров’ям, самовідчуттям і хоче продовжити молодість і привабливість як можна довше.

Коли жінки йдуть у фітнес-зал, вони знають, де потрібно збільшити, де зменшити (талія, стегна, сідниці …). І більша частина жінок зовсім забуває, що є в тілі м’язи, які не видно, але які дуже важливі в житті жінки. Це м’язи тазового дна. Ми можемо управляти цими м’язами з нашої волі, як м’язами рук, ніг, шиї. А звідси висновок, ми можемо їх підкачати, збільшити в обсязі, зробити більш еластичними і пружними.Що потрібно для якісного тренування і збільшення м’язів? Правильно, обваження, або гантелі, штанга. Так ось для м’язів тазового дна, медики (обдумавши засоби) придумали конуси. Висота 4 см – це товщина м’язового шару в тазу, діаметр 2 см – фізіологічний, нічого не розтягує і можна утримати всередині. Форма – перевернута крапелька, конус – який тонким кінцем намагається розсунути м’язи.

Отримуємо тренування-протидію. Конус хоче вискочити – м’язи намагаються його утримати на місці. Так і тренуємося. Так, конуси зроблені з медичного силікону, який абсолютно байдужий організму. Алергії виключені, мікроби до нього байдужі і на цьому матеріалі не розмножуються.

Навіщо потрібні пружні і еластичні м’язи тазового дна? Ці м’язи формують гамак, на який спираються внутрішні органи – сечовий міхур, матка, пряма кишка. Ці м’язи беруть участь у формуванні та правильній роботі сфінктерів сечівника і прямої кишки. Якщо не знаєте, що таке сфінктер – то це такий м’язовий краник – запор, щоб нічого зайвого назовні не випустити, якщо не потрібно. Уявіть, якщо пружний гамак перетворюється в розтягнуту кошик? Гази вискакують, сеча підтікає, секс не задовольняє і піхву прагнути назовні. І як тоді можна себе відчувати привабливою жінкою?

Що найбільше пошкоджує природний гамак м’язів тазового дна? Багато чого: – пологи (чим старше жінка, тим гірше відновлення тканин після пологів) – запори (особливо коли доводиться жінці тужитися мало не кожен день) – алергічне чхання і хронічний кашель – кашель різко підвищує тиск всередині очеревини, а це призводить до розтягування м’язів тазового дна – важка праця і підняття важких предметів (дорогі жінки, робота в тренажерному залі з вагами теж відноситься сюди ж). Якщо не тренувати м’язи тазового дна, то м’язи чудового сталевого преса витиснуть всі нутрощі через найслабше місце – тазове дно. Не забувайте про це. Це так важливо!

Можу послатися на професора кафедри гінекології Дніпропетровської медичної академії М. В. Медведєва, який описував клінічні випадки опущення статевих органів у 20-ти з невеликих літніх жінок на тлі активних тренувань з вагами. – сидяча робота (а хто зараз не сидить багато?) Регулярні тренування м’язів тазового дна до чого призводять ?

– підвищується сексуальність

– поліпшується любрикация піхви

– можна вилікувати стресове нетримання сечі (коли небезпечно чхати, стрибати, або активно сміятися)

– відновлення після пологів (починати не раніше, ніж через 2 місяці після пологів)

– зникають хронічні цистити і запалення статевої сфери.

Чим не позитивний результат? Кожен вибирає сам, профілактика, або трохи пізніше активне лікування. І ще для Вас на вибір кілька варіантів тренувань з конусами:

1. Тренування починають з використання вантажу мінімальної ваги. Введений в піхву конус утримується всередині протягом 15 хвилин двічі на день. До наступного за масою вантажу переходять, якщо попередній легко утримується в піхву. Результат помітний через місяць
2. За цією методикою тренування проводяться 1-4 рази на день. Під час одного заняття використовуються два вагінальних конуса: один важчий, інший менш важкий. Маса конусів 20 і 35г, потім 50 і 70г. Більш важкий конус, вводиться в піхву, лежачи, на глибину однієї фаланги вказівного пальця, стискається за допомогою м’язів промежини і утримується протягом 20 секунд. Потім на 20 секунд потрібно розслабити інтимну мускулатуру. Повторити цикл 10 разів. Потім вагінальний конус меншої ваги, вводиться в піхву, стоячи і утримується в ньому протягом 15-30 хвилин під час ходьби або виконання повсякденних обов’язків.Через два місяці регулярних тренувань сили м’язів промежини збільшиться настільки, щоб займатися з конусом 70 м За чотири місяці вдасться домогтися значних успіхів.
3. Періодичність тренувань: • Пасивна фаза: 2 рази на день по 15 хвилин • Активна фаза: 2 рази на день по 30 скорочень У пасивну фазу пацієнтці необхідно утримувати конус в піхву під час ходьби за рахунок мимовільних скорочень м’язів тазового дна від 1 до 15 хвилин двічі на день. Після цього відразу переходять до активних тренувань. Для занять використовується активний конус – грузик максимально ваги, який утримується в піхву зусиллям волі не менше 1 хвилини. Тренування полягає в довільному скороченні м’язів тазового дна повторюваних 30 раз один за одним.
4. Результат Ви помітите вже через 6 місяців. Ця методика має на увазі собою утримання в піхву конуса максимально можливого ваги протягом 45 хвилин. Вага «робочого» конуса в міру наростання сили м’язів промежини збільшують. Періодичність тренувань 2 рази в тиждень по 45 хвилин (період отримання результату залежить від частоти та інтенсивності тренувань).

Вже через 4 місяці регулярних тренувань за методикою з нашими вагінальними конусами ТМ «Corelax» Ви побачите результат.

Як ми отримали тампони і прокладки, які ми всі…

Як ми отримали тампони і прокладки, які ми всі знаємо?

Протягом більшої частини історії людства менструація асоціювалася з табу і стигмою.

Навіть незважаючи на те, що почали розвиватися сучасні технології для менструальних продуктів, переконання в тому, що менструація є негігієнічною, а обговорення цих проблем «неприйнятними» не дозволяли менструальним нововведенням виходити в широкий загал. Сьогодні менструальні продукти – це багатомільярдна індустрія в усьому світі, з рекламою в режимі реального часу і незліченною кількістю продуктів на ринку.

Але як вона стала такою? У статті ми коротко хочемо висвітлити історію створення менструальних продуктів.

Як ми перейшли від бинтів і рослинних волокон до менструальних чаш і сучасних тампонів?

Почнемо з того, що місячні в давнину і зараз – трохи різні явища. В першу чергу тому, що стійкий цикл був скоріше рідкістю, ніж нормою. Погане харчування і нестача вітамінів приводили до порушення гормонального балансу, а це, в свою чергу, призводило до порушення менструального циклу. Місячні могли і зовсім припинитися, якщо жінка була дуже виснажена.

Середньовіччя

Якщо дуже коротко відповісти на питання, що робили жінки аж до XIX століття під час місячних, то відповідь буде такою: нічого. Велика частина європейок не носили білизни, так що і кріпити тканину було нікуди.

Втім, виключення теж були. Альтернативним методом «для багатих» були ганчіркові «прокладки», вони кріпилися між ніг за допомогою спеціального пояса, який кріпився навколо талії. Наприклад, нам відомо, що Єлизавета I, королева Англії, володіла трьома чорними шовковими поясами.

«Цивілізований» підхід до своєї гігієни припускав також шматочки тканини, які засовували в піхву, щоб зупинити кровотечу. Але більшість жінок просто дозволяли крові витікати з себе природним шляхом. Це, судячи з усього, якщо вірити записам, нікого не дивувало.

До 1900

У європейських і північноамериканських товариствах протягом більшої частини 1800-х років жінки використовували домашні «менструальні» тканини. Зазвичай це були ткані тканини, наприклад, фланель. Такі собі «ганчірочки».

1850-ті роки

Люди стали розробляти патенти на різні способи утримання менструальної крові за допомогою так званих фартухів. «Ці фартухи були шматочками гуми, які носили між пишними штанами (панталони) і спідницею, тому, коли сідали, був гумовий бар’єр», – каже Шарра Вострал, ад’юнкт-професор історії в Університеті Пердью. «Вони були важкі і смердючі. Це не могло бути зручно». У 1800-х роках жінки також приколюють бавовну і фланель до своїх трусів, каже Вострал.

 

 

1896 рік

Продукт під назвою Lister’s Towels надходить у продаж.

Джонсон і Джонсон виготовили «Lister’s Towels» в 1896 році, перший комерційний одноразовий продукт, виготовлений з марлевої бавовни. «Це був приголомшливий провал», – каже Стейн. «Менструація завжди була темою табу, але промислова революція привела до можливості продавати товари. Менструальні продукти були занадто новими і дуже шокуючими, і важко продавати продукт, про який всі дуже соромляться говорити».

 

 

Але в той час як винахідники починали бачити потребу в цих продуктах, моральні табу навколо менструації означали, що споживачі все ще вагаються, коли їх купують.

На рубежі століть побоювання з приводу виникнення великої кількості бактерій через погане очищення продуктів багаторазового використання при кожному наступному їх використанні створили новий ринок менструальної «гігієни». Між 1854 і 1915 роками було отримано двадцять патентів на менструальні продукти, в тому числі перші менструальні чаші (зазвичай з алюмінію (!) Або твердої гуми), і гумові штани (нижню білизну з гумовою підкладкою).

 

 

1920

Kotex продає першу прокладку з целюлози, бавовняно-акрилової суміші, яка використовувалася для перев’язок під час Першої світової війни. «Після того, як війна закінчилася, там були склади цього матеріалу», – каже Стейн. «Медсестри у Франції використовували його, щоб вбиралася менструальна кров». Щоб отримати вигоду, в рекламі Kotex беруть участь медсестри, які демонструють прокладки як революційний продукт при менструації. «Вони були прорекламовані як« Якщо це досить добре для наших солдат, це досить добре для нас», – каже Стейн. Їх купували багаті білі жінки, які могли сприяти універмагам, де продавали прокладки. Жінки залишали монети в банці і брали пачку з коробки, щоб їм не довелося привертати до себе увагу. Зміна рекламних технологій сприяла популяризації продуктів. «Багато рекламних оголошень повинні були навчити людей як споживати товари», – каже Стейн. В цьому році жінки також отримують право голосу.

Поряд з наданням інновацій для продукту, який кардинально змінив доступні жінкам варіанти захисту при менструації, війна викликала ще один важливе зрушення в житті жінок: тепер вони повинні були внести свій внесок у виробництво на фабриці так, як ніколи раніше. Роботодавці фабрики під час Другої світової війни заохочували жінок використовувати менструальні продукти, щоб ті продовжували працювати під час місячних. (Це було не дивлячись на повсюдний сумнів в «емоційній стабільності» жінок, пілотам-жінкам було рекомендовано не працювати в «цей час місяця»). Початок періоду масового споживання продукту означало, що жінки могли стати більш незалежними, дозволяючи їм працювати і брати участь в заходах поза домом, чого вони не могли робити до цього.

 

 

1922

З’являється патент на один з перших менструальних поясів.

 

 

1920 – 1930 роки в СРСР

КОЖЕН ДРУГИЙ НОМЕР ПАРТІЙНОЇ ПРЕСИ торкається питань МЕНСТРУАЦІЇ.

До цього часу, коли яйце дозріває, у жінки з’являється кров, або, як інакше називають, регули, або менструація. <…> У нас зазвичай це трапляється до 13-ти або 14-ти років. <…> З того віку, як починається дозрівання яєць і регули, дівчинка починає перетворюватися в дівчину. Вона починає сильніше зростати, у неї змінюється голос, іноді змінюється характер. В цей час дівчатка іноді стають дуже дратівливими.

 «ПРАЦІВНИЦЯ», № 6, 1923 РІК

На думку доктора історичних наук Аліси Клоц, в СРСР проводилася спеціальна гігієнічна компанія аж до післявоєнних років, коли пройшла основна міграція з сіл в міста і населення засвоїло базові навички гігієни. Тоді про місячні писали по-медичному сухо і по справі.

Під час менструації нутрощі матки набухають, матка стає пухкою, наливається кров’ю. Отвір в шийці матки трохи відкривається, і кров виливається назовні. Менструації тривають по-різному: 3-5-7 днів, – і з’являються через кожні 3-4 тижні. Якщо менструації тривають довше або з’являються частіше, то це вже хвороба, і потрібно звернутися до лікаря.

«ПРАЦІВНИЦЯ», № 6, 1923 РІК

Менструація, таким чином, не є хвороба; за законом, жінка під час менструації звільнення від праці не підлягає. Але є цілий ряд жінок, у яких в силу тих чи інших особливостей організму менструація протікає, особливо в перші дні, надзвичайно важко. <…> Лікарі наказують жінці, що не працює на підприємстві, повний спокій (лежання в ліжку) протягом одного-двох днів.

«ПРАЦІВНИЦЯ», № 7, 1924 РІК

Питання рівноправності і менструації звучали ще в 20-30 роках, коли почалося обговорення чи варто брати відгул в дні місячних.

В СВОЇЙ РОБОТІ «Soviet Women Workers and Menstruation: A Research Note on Labour Protection in the 1920s and 1930s» професор радянської історії Мелані Іліч пише, що на заводах і виробництвах, де жінок було більше, ніж чоловіків, існувала менструальна відпустка. Жінки могли взяти вихідний кілька днів на місяць – хоча деякі свідомо ним не користувалася. Автор вважає, що це характерно і для сучасної ситуації: з одного боку, менструальні відгули можна вважати прогресивною законодавчою ініціативою; з іншого – вони ніби автоматично мають на увазі, що жіночий організм кілька днів на місяць функціонує гірше, ніж чоловічий, а чоловічий організм приймається за стандарт.

Але не у всіх партійних виданнях цього періоду сильні феміністичні настрої. Наприклад, в «Жіночому журналі» в 1926 році вийшов матеріал «Хімія жіночих настроїв» – в ньому описується, що жінка на кілька днів на місяць стає некерованою, а в психіатрії їй уготований діагноз «менструальний психоз»: «Отже, осудність жіночої особистості в період місячних, безумовно, обмежена. Статистика ілюструє цю думку зазначенням на підвищення схильності до злочинів. Виявляється, що близько 50% всіх самогубств серед жінок випадає на період місячних».

Повернемося до справ менструальних в Сполучених Штатах.

У той час як саморобні менструальні ганчірки ще використовувалися по всій Європі до 1940-х років, 1930-і роки принесли сплеск винахідливості в пропозиції товарів

 

 

1930-і роки

Перша менструальна чаша, запатентована і виготовлена ​​жінкою на ім’я Леона Чалмерс, з’являється в рекламі. «Вони не мали великого успіху, тому що більшість людей вважають за краще не чіпати речі, пов’язані з кров’ю, хоча, очевидно, вони набагато ефективніші», – каже Стейн.

1931

Всі вітають тампон! Людина на ім’я Ерл Хасс створює сучасний тампон, яким ми його знаємо, з картону і бавовни, в комплекті з аплікатором. «Аплікатор означав, що жінки могли вставляти тампон самостійно, без лікаря», – каже Вострал. Котекс не думав, що це спрацює, і ігнорує це.

 

 

1933

Жінка на ім’я Гертруда Тендріч купує патент і засновує Тампакс. Тампони рекламувалися лише для заміжніх жінок, так як люди думали, що жінки можуть втратити цноту, якщо їх використовувати. У них також було медичне застосування, перш ніж вони стали комерційними. «Люди наносили на них всілякі настоянки для лікування випавшої матки, тобто коли м’язи розриваються або не працюють, і це як би підтримка для вагінального каналу», – каже Вострал.

 

 

1940

Війна, жінкам доводиться багато рухатися, немає часу на затримки. Так з’являється перший тампон без аплікатора. У період з 1936 по 1943 рік споживання тампонів зросла в п’ять разів.

 

 

1950

Час назад. І знову гігієнічний пояс, а про місячні – ні слова. Жінки повинні мовчати про цей незручний період свого життя. Але ось виправданням для відмови від домашньої роботи менструація служити не повинна.

 

 

1950-ті в СРСР

ПІСЛЯ ВІЙНИ, у другій половині сорокових – початку п’ятдесятих років, в журналах медичні подробиці, увагу до здоров’я і гігієну змінює занепокоєння виключно за репродуктивний стан жінки. Преса нагадувала, що якщо менструації збилися або з’явилися виділення, жінці негайно потрібно до лікаря, поки не виникли ускладнення – їй же належить стати матір’ю.

Країна в сталінський період, в контексті мілітаризації, була зацікавлена в нових громадянах, і перш за все – в солдатах. Найсильніше це помітно в післявоєнні роки, коли жінка розглядалася як «інкубатор» з виробництва людей, причому не тільки в СРСР – інші постраждалі від війни країни теж прагнули заповнити втрати. У цей період медична недбалість, випадки, коли лікар своїми діями завдав шкоди репродуктивному здоров’ю жінки, каралися особливо строго. Відповідно, про менструації самі по собі тоді не говорили – їх просто згадували в статтях про вагітність, причини безпліддя або аборти.

«ПРАЦІВНИЦЯ», № 7, 1947 РІК

Якщо зустрічі жіночої яйцевої клітини зі сперматозоїдом не відбувається, незапліднені яйцева клітина все ж просувається в матку і гине. Поверхневий шар набряклої слизової оболонки матки звужується; це супроводжується кровотечею; відбувається те, що ми називаємо менструацією.

У 1956 році Леона Чалмерс зробила редизайн менструальної чаші, використовуючи більш м’які матеріали, щоб зробити продукт більш схожим на те, що ми використовуємо сьогодні.

Перші менструальні чаші були зроблені з алюмінію або твердої гуми; тепер вони в основному зроблені з силікону.

1960

 

Ганчіркові прокладки, які можна прати. Час боротьби за жіночі права майже нічого не змінив в ставленні до місячних.

1960-і в СРСР

З кінці п’ятдесятих – початку шістдесятих згадки про менструації в пресі спливають тільки в рамках рад для мами дівчинки-підлітка. Бабуся, лікар і вчителі в школі повинні бути готові до менструацій дівчаток, а мама – заздалегідь забезпечити дочку інформацією, щоб вона не злякалася крові. А все оточення школярки повинні бути готове до того, що її поведінка зміниться, вона почне гірше вчитися і грубити – вважається, що це нормальний етап її життя, пов’язаний з «перетворенням в матір». Менструальне знання з кінця п’ятдесятих і до вісімдесятих років йде в сферу сім’ї, причому відповідальність за зберігання і передачу цієї інформації лежить тільки на матері.

Найголовніша турбота батьків в цьому відношенні зводиться до того, щоб краще підготувати організм дівчинки до нормального менструального циклу.

«ПРАЦІВНИЦЯ», № 3, 1963 РІК

<…> У фізично розвинених, загартованих, здорових дівчаток місячні проходять зазвичай регулярно, без порушень; навпаки, хворобливі дівчинки часто важко переносять початок місячних, худнуть, втрачають і без того скромні сили.

1969

Stayfree випускає перші прокладки з липкою смужкою, яка змінила правила гри, і поклала кінець менструальним поясам. «Я знаю, що зараз це здається нормальним, але тоді це було значимо, що вони можуть приклеюватися», – каже Вострал. Ці зміни в менструальних продуктах йшли рука об руку з науково-технічним прогресом того часу. «Люди хотіли придумувати щось, що могло б полегшити життя жінок», – говорить Стейн.

 

 

1972

New Freedom, конкурент Stayfree, випускає максі-прокладки (Stayfree представила їх в 1971 році). «Це являє більші культурні зрушення», – каже Вострал. «Вони грали на ідеї тілесної і політичної свободи».

 

 

1975

Покладіться на тампони. «Це були великі технологічні зміни, – говорить Вострал. – Вони були зроблені з поліестеру зовні, з поліефірної піни всередині і з речовини, званого карбоксиметилцелюлозою. Це загущувач, тому тампони були супер-абсорбуючі. Вони виявилися проблематичними, тому що ці синтетичні компоненти в значній мірі служили чашою Петрі. Жінки, у яких в організмі були бактерії staphylococcus aureus, залишилися уразливими перед синдромом токсичного шоку. «Це не причинно-наслідковий зв’язок, але є кореляція», – каже Вострал. «Бактерії викликають Синдром Токсичної Шоку (СТШ), а не тампони, але вони допомогли створити таке середовище для деяких жінок». Rely тампони були відкликані в 1980 році через ризик СТШ.

 

 

1980-і в СРСР

У РАДЯНСЬКИЙ ЧАС В ПРЕСІ приділяється дуже мало уваги «технічній» стороні питання – гігієнічних засобів, які повинні полегшити життя жінки під час менструації. Великою популярністю, наприклад, користувався спеціальний пояс, на який потрібно було кріпити вату, обгорнуту марлею. Хоча до кінця вісімдесятих в країні вже з’являються перші прокладки, названі жіночими іменами ( «Ангеліна», «Вероніка»), і тампони, ці товари були дефіцитними, і радянські жінки нечасто їх купували. Зате великою популярністю користувалися інструкції по тому, як зробити прокладки самостійно – з тієї ж марлі і вати. Через те, що жінки часто робили прокладки самі, вони не розуміли, навіщо віддавати за них гроші.

У вісімдесятих статей про менструацію стає мало, а до початку дев’яностих натяки на них залишаються тільки в рекламі. Менструацію остаточно відносять до «жіночих справ», яким не місце в журналі; частково інформація переноситься в енциклопедії «для дівчаток», де зберігаються і поради по виготовленню прокладок. Надалі пропагандою прокладок і тампонів займалася реклама – в пресі і на телебаченні.

1985

Кортні Кокс, представляючи «Тампакс», була першою, хто сказав «менструація» в рекламі. Моніка Геллер пишалася б!

 

 

1989 рік, СРСР

Перша реклама Tampax з’явилася в журналі Burda в 1989 році: вона обіцяла, що з «Тампакс» жінки в країні знайдуть небувалий комфорт і свободу – а заодно детально пояснювала, як ними користуватися і як утилізувати після цього.

 

 

2000-і роки

Багаторазові менструальні чаші відчувають сплеск популярності. Жінки звертаються до цих чаш, виготовлених з таких матеріалів, як латекс і силікон, замість прокладок і тампонів. «Люди стають більш екологічними, – каже Стейн. «Середня жінка менструює протягом 40 років. Це 12 менструацій в рік протягом приблизно п’яти днів, використовуючи п’ять або шість прокладок або тампонів в день. Скільки сміття створює одна жінка за своє життя? » Ми порахували, і на одну жінку припадає від 12 000 до 14 400 штук зазвичай не біорозкадаючогося сміття. Жінки також ставлять під сумнів склад тампонів. «Ми знаємо більше про те, що знаходиться у вашій футболці або светрі, ніж про те, що знаходиться в тампоні». Також, в деяких країнах, прокладки і тампони оподатковуються «на розкіш», що робить їх менш доступними.

2013

Стартап Thinx був заснований в 2013 році. Його розробили і придумали хлопець і сім дівчат з Нью-Йорка. Ідея Thinx полягала в створенні “більш продуманої пари нижньої жіночої білизни”, яке носило б практичну функцію, тобто – захищало від протікання під час менструацій. Вартість – 60-85 USD.

 

 

2015

Коли справа доходить до вашої менструації, існує безліч варіантів. Ви можете купити тампони, і / або навіть знайти багаторазові гігієнічні прокладки з симпатичним дизайном. Ми на крок попереду від менструальних поясів і фартухів, але є ще шляхи для розвитку. «Розробка менструальних продуктів зайшла так далеко, але рекламне послання для жінок як і раніше настільки ж негативно і ганебно, як і раніше», – говорить Стейн. «Не дивлячись на те, що люди використовують слово« місячні »більше, ніж будь-коли, переважна більшість реклами все ще тримають його в секреті і стежать за тим, щоб ніхто не знав» У зв’язку з цим давайте будемо вдячні за досягнутий нами прогрес і сподіваємося на ще більшу відкритість менструації в майбутньому.

У 2017 Товариство охорони морських сил повідомило, що на британські пляжі вода виносить велику кількість використаних прокладок і одноразових аплікаторів. Саме з цих причин в мережі все частіше рекламують товари багаторазового використання. “Екологічність” під час критичних днів також пропагують блогери.

2018

Розроблено та сертифіковані перші в Україні менструальні фізіологічні труси BNB – більше ніж білизна.

Існує 3 моделі – класична (висока посадка, м’які резинки і 3 кольори – білий, бежевий і чорний), спортивна (широка м’яка сіра резинка на поясі і 2 кольори – червоний і фіолетовий) і пляжна (чорні плавки з вологонепроникною мембраною для будь-якого верху купальника ).

Вартість – 15 USD.

З самого початку вважалося, що приховуючи свої менструації, жінки були більш жіночними, чистими. Сьогодні маркетологи продовжують застосовувати стратегії, засновані на страху перед тим що всі дізнаються що у вас «ці дні» (* говорити пошепки).

Сьогодні існує безліч варіантів управління менструацією: від менструальних трусиків до менструальних чаш, тканинних прокладок і тампонів і, звичайно ж, все ще поширених стандартних тампонів і максі-прокладок.

У міру того, як зростає занепокоєння з приводу впливу одноразових продуктів на навколишнє середовище, багато хто повертається до органічних методів багаторазового використання, таким як силіконові чаші.

У жінок все більше можливостей, тому ми можемо взяти наше здоров’я в свої руки, приймаючи кращі рішення для нашого власного тіла і життя.

Джерела інформації

https://www.womenshealthmag.com/health/g19991273/period-products-through-the-years/?slide=14

Як ми отримали тампони і прокладки, які ми всі знаємо?

Біле не надягати: історія реклами прокладок

Як жінки жили з місячними з 1900 року (відео)

Кривава історія – як раніше жінки справлялися з менструацією

Як білизна захищає